ЯКА ДОЛЯ МОРСЬКОГО КОНИКА?

          Довгорилий морський коник (Hippocampus guttulatus), що населяє Чорне море, – абсолютно дивовижне створіння. Тіло цієї невеликої рибки вкрите твердими роговими пластинами та різними виростами, що сприяє маскуванню та захисту від хижаків. Своєрідний панцир має високу міцність і не втрачає своїх властивостей навіть після висихання. Незвичайна форма тіла і голова з витягнутим рильцем дійсно нагадує фігурку шахового коня. У 1960-х роках морського коника можна було без зусиль побачити на прибережному мілководді практично біля всіх берегів Чорного моря та в Керченській протоці, однак саме екзотичний вигляд і став причиною його майже повного зникнення. Морський коник веде малорухомий прибережний спосіб життя і від цього став беззахисним перед хижацьким виловом у 1980-90-х роках. Десятки тисяч риб щорічно висушували на сувеніри для туристів, і морський коник практично зник поблизу курортів. Тому в 1994 р. чорноморського морського коника включили до Червоної книги України, а вилов заборонили. Після вжитих заходів його чисельність почала зростати, що дозволило не вносити його до наступного видання Червоної книги 2009 р.

          Морські коники належать до родини голкових, їхні найближчі родичі – риби-голки. Але на відміну від риби-голки, коник у воді завжди розташовується вертикально, завдяки унікальній структурі плавального міхура, що розташований уздовж всього тіла і розділений перетинкою, яка відокремлює головну частину; головний міхур більший за черевний, що і забезпечує конику при плаванні вертикальне положення. При цьому морський коник може крутити головою вгору і вниз – унікальне вміння для риб. Процес розмноження морських коників також надзвичайно своєрідний. У період нересту рибки притискаються одна до одної, міцно зчіплюючись гнучкими хвостами, позбавленими плавців та здатними скручуватися в кільце, потім самець відкриває спеціальну сумку на черевці, і самка відкладає в неї ікринки, яких може бути до тисячі. В подальшому приплід виношує самець, і на світ з’являються вже цілком розвинуті мальки. Новонароджені коники піднімаються до поверхні води за «ковтком» повітря для наповнення плавального міхура, а потім повертаються і ще деякий час проводять з татом, в сумку якого вони можуть заховатися у випадку небезпеки. А ще морський коник – справжній хамелеон! Як і в цієї рептилії, його очі можуть незалежно обертатися в різні боки, забезпечуючи кут огляду у 300 градусів, а також він здатний змінювати забарвлення, маскуючись у заростях водоростей або серед каміння.

          Сьогодні доля морського коника потроху починає виглядати оптимістично. Якщо наприкінці минулого століття ця дивовижна прибережна рибка у північно-західній частині Чорного моря майже повністю зникла, то сьогодні її знову можна зустріти навіть на одеських пляжах. Однак любителям чорноморських сувенірів необхідно пам’ятати, що доля цього символу Чорного моря напрямки залежить не лише від стану морської екосистеми, а й від нашої поведінки.

          З оригіналом можна ознайомитись тут