КОГО ВИРОЩУЮТЬ В ЧОРНОМУ МОРІ?

          Аквакультура – це вирощування водних організмів, а марикультура як її окрема галузь – розведення морських гідробіонтів у різних резервуарах з солоною водою, як природного походження (загороджені ділянки моря, лимани), так і створених людиною (ставки, басейни). Аквакультура виникла досить давно – в Китаї 4 тис. років тому розводили прісноводних риб у спеціальних ставках, в часи Римської імперії біля берегів Середземного моря вирощували кефаль, а видобуток штучних перлин з раковин молюсків практикується ще з XIII століття. Мідійні або устричні господарства – один з найяскравіших прикладів морського фермерства.

          Сьогодні можна почути, що марикультура врятує світ. Пов’язано це з глобальними проблемами та високим темпом збільшення кількості людей на планеті. Саме штучне розведення різних гідробіонтів, зокрема риби, молюсків та водоростей може вирішити продовольчу проблему. Вже сьогодні багато живих ресурсів моря, які людина активно виловлює, знаходиться на межі зникнення і в найближчий час може втратити свою промислову цінність у зв’язку з низької чисельністю.

          Чорне море також є полігоном для розведення молюсків та риб в різних затоках та лиманах. У період 1960-1970-х років вчені активно експериментували з розведенням мідій, устриць, кефалі, камбали та червоної водорості філофори.

          Зараз найбільш розвинутим та широко представленим в чорноморському регіоні об’єктом марикультури є чорноморська мідія (Mytilus galloprovincialis). Мідійні ферми (колектори) являють собою конструкції із капронового канату, поплавків та грузил, що імітують підводні скелі; на них осідають личинки мідій, що приносяться морською водою. Через відсутність льодового покриву і відносно добру якість води особливо ефективні такі господарства біля берегів Криму. В останній час інтенсивно розвиваються ферми, що спеціалізуються на розведенні устриць. На відміну від мідій, вирощування устриць – більш складний та трудомісткий процес, тому більшість ферм купує вже досить дорослих молюсків і дорощує їх в спеціальних садках.

          Досвід з вирощування риб в Чорному морі також має довгу історію. Так, в деяких чорноморських лиманах після заходу молодняку сингіля, лобаня, гостроноса на нагул закривали канали, що з’єднували водойми з Чорним морем. Тут риба харчувалася і активно росла на природних кормах, а восени її виловлювали. Також в регіоні були спроби розведення калкана та глоси, але до промислових масштабів так і не перейшли.

          Лідером рибної морської аквакультури в чорноморському регіоні є Туреччина, де останні 20 років активно розвивається садкова марикультура та розведення в ізольованих морських бухтах та затоках. Основними об’єктами є дорада, лаврак, морський карась, зубань та інші види риб.

          З оригіналом можна ознайомитись тут