ЩО СПІЛЬНОГО МІЖ САРГАСОВИМ ТА ЧОРНИМ МОРЯМИ?

          Саргасове та Чорне моря є унікальними місцями найбільшого в світі скупчення неприкріплених макроскопічних водоростей. В Саргасовому морі це бура водорість саргасум (Sargassum bacciferum), яка плаває на поверхні завдяки спеціальним повітряним кулькам (скафідіям), що нагадують виноградні кісточки. Колумб відкрив скупчення цих водоростей в Атлантичному океані в часи першого плавання до берегів Америки (нагадаємо, що Саргасове море знаходиться в Атлантичному океані і не має берегів – натомість його огинають чотири атлантичні течії: Гольфстрім, Північно-Атлантична, Канарська та Північна екваторіальна). В Чорному морі це три види червоних водоростей із роду філофора (Phyllophora), що вільно перекочуються по морському дну подібно до того, як степами «подорожує» перекотиполе. Скупчення водоростей в північно-західній частині Чорного моря на глибинах 20-60 м на 80% складається із філофори ребристої (Phyllophora crispa), вперше було описане С.А. Зерновим у 1908 р. і на його честь назване «Філофорним полем Зернова». Тож спільними для Саргасового моря і Філофорного поля є три обставини: водорості ведуть неприкріплений спосіб життя, межі їх скупчень визначають кругові течії, і головне – водорості є основою угрупування цілого ряду рослинних і тваринних організмів.

          У Чорному морі до складу угрупування філофорного поля входить більше 30 видів одноклітинних та багатоклітинних водоростей, близько 100 видів безхребетних (губок, черв’яків, раків, молюсків,  моховаток тощо) і біля 40 видів риб. Більшість тварин, що мешкають серед філофори, мають червоне благородне забарвлення, наприклад, губки, ракоподібні, голкошкірі та риби. Червону пігментацію мають морський минь, бичок-кнут, дрібні риби-прилипали; знаходили навіть «красноперого» оселедця і скумбрію. Ще одним досі не розкритим секретом Філофорного поля Зернова є те, що температура води в скупченні водоростей на 4-5°С вища, ніж у розташованому вище шарі води. Ймовірно, в масах філофори тепло накопичується за рахунок інтенсивних біоенергетичних процесів.

          До кінця минулого століття через евтрофікацію, що супроводжується зниженням прозорості води, запаси філофори катастрофічно зменшились. Світло на більшій частині площі її зростання перестало доходити до дна. Якщо на початку площа Філофорного поля Зернова становила 11 тис. км2, а її запасів вистачало, щоб впродовж близько 70 років (до початку 1990-х рр.) щорічно видобувати 15-20 тис. т водоростей для вилучення йоду і отримання агар-агару, то в 1996 р. видобуток водоростей був вимушено припинений, а в 2008 р. створена найбільша за площею (402 500 га) морська охоронна акваторія в Чорному морі – ботанічний заказник загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова», а в 2012 р. – ще один заказник «Мале філофорне поле» площею 38 500 га в Каркінітській затоці. З початком нового тисячоліття в результаті зусиль європейських країн з очистки басейну річки Дунай почали спостерігатися процеси очищення води та відновлення біологічних угрупувань на північно-західному шельфі Чорного моря. Якщо в 1989 р. на Філофорному полі Зернова була відмічена мінімальна кількість багатоклітинних донних водоростей – сім видів, то до 2017 року флористичне багатство знову зросло до 30 видів і сягнуло рівня 1960-х років. За останні десятиліття північна межа філофорного поля розширилася і піднялася до берегової зони на відмітку 12-15 метрів глибини.

          З оригіналом можна ознайомитись тут